Симфонія № 5 (Бетховен)
| Симфонія № 5 | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. 5. Sinfonie | ||||
 | ||||
| Композитор | Людвіг ван Бетховен | |||
| Створено | 1807[1] | |||
| Видано | 1809[1] | |||
| Тональність | До мінор | |||
| Прем'єра | ||||
| Дата | 22 грудня 1808 | |||
| Місце | Ан дер Вінd | |||
| | ||||
 Симфонія № 5 у Вікісховищі | ||||
1-а частина: Allegro con brio
2-а частина: Andante con moto
3-я частина: Scherzo. Allegro
4-а частина: Allegro
При проблемах гляньте в довідку.
Симфо́нія № 5 ор. 67 Людвіга ван Бетховена, до мінор, завершена 1808 року. Складається з 4-х частин:
- Allegro con brio, написана в сонатній формі. Темп Allegro con brio означає «швидко, з вогнем». Частина відкривається так званою «темою долі» — мотиву з чотирьох нот, що повторюється двічі, вдруге — одним ступенем нижче. Це основний мотив, з якого виросли всі інші теми частини.
- Andante con moto, повільна. Глибокі роздуми про щось серйозне, значне. Написана у формі варіацій на 2 теми.
- Scherzo: Allegro (у перекладі з італійської — «жарт»). Музика цієї частини за настроєм повертає нас до першої частини. Третя і четверта частини симфонії звучать одна за одною без перерви. Це єдиний приклад у симфонічній музиці довгого і безупинного crescendo від PP до FF початку фіналу)
- Allegro. Фінал. Звучить святково, переможно. Написаний у формі сонатного алегро.
Усі 4 частини об'єднані грізною темою (4 такти), що звучить на початку твору як епіграф. Про неї Бетховен сказав: «Так доля стукає у двері». Вона звучить FF (фортисимо, дуже голосно) одночасно у різних інструментах. Симфонія не має програми, її зміст не виражений словами, та яскрава, виразна музика, конкретне значення основного мотиву дають право розглядати симфонію як картину боротьби людини з перешкодами життя в ім'я радості і щастя. 4 частини симфонії можна уявити як окремі моменти цієї боротьби. Фінал зображує перемогу людини над силами зла і насильства.
Написана для подвійного складу симфонічного оркестру із включенням контрафаготу і трьох тромбонів. Тривалість — близько 35 хв. Присвячена другу і меценату Бетховена, сину останнього гетьмана України, графу Андрію Розумовському.
Примітки
- ↑ а б Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026d:Track:Q30532476d:Track:Q217595
Посилання
- Партитура Симфонії [Архівовано 29 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Симфонія у виконанні Філадельфійського оркестру [Архівовано 6 березня 2007 у Wayback Machine.].
| Симфонії Людвіга ван Бетховена |
|---|
| № 1 До мажор op. 21 | № 2 Ре мажор op. 36 | № 3 Мі-бемоль мажор op. 55 «Героїчна» | № 4 Сі-бемоль мажор op. 60 | № 5 до мінор op. 67 № 6 Фа мажор op. 68 «Пасторальна» | № 7 Ля мажор op. 92 | № 8 Фа мажор op. 93 | № 9 ре мінор op. 125 |
|
