Український правопис 1904 року
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Український правопис.
Український правопис 1904 року — офіційний український правопис в Австро-Угорщині на початку XX століття. Правопис було офіційно оформлено у виданні «Руська правопись зі словарцем» (1904), який підготувало й затвердило НТШ у Львові. У створенні цього правописного посібника брали участь не лише західноукраїнські мовознавці, а й, серед інших, такі наддніпрянські науковці як А. Кримський, Є. Тимченко, М. Грушевський, В. Дорошенко.[1][2]
Видання
- Руська правопись зі словарцем. Львів: Наукове Товариство імени Шевченка під зарядом К. Беднарского. 1904. 152 стор.
- (передрук) Руська правопись зі словарцем. Укладачі: Степан Смаль-Стоцький, Федір Ґартнер. Вінніпеґ: Накладом руської книґарні. 1918. 152 стор. (3-е вид.) (pdf [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті е-бібл. HathiThrust; pdf на сайті е-бібл. archive.org)
Примітки
- ↑ Німчук В. В. Проблеми українського правопису ХХ–ХХІ ст. Київ, Кам'янець-Подільськ: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, 2002. 116 с.
- ↑ О. І. Скопненко. Образ ідіому крізь процеси кодифікації (на матеріалі української та білоруської літературних мов першої третини ХХ ст.) // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського. 2011. Вип. 15. С. 227—233.
| ||||||||||||||||||||||
