36-та гренадерська дивізія СС «Дірлевангер»

36-та гренадерська дивізія СС «Дірлевангер» 36. Waffen-Grenadier-Division der SS
Емблема гренадерської дивізії СС «Дірлевангер»
На службі	14 лютого — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	піхота
Вид	Ваффен-СС
Тип	Ваффен-СС
Роль	антипартизанська війна
Чисельність	гренадерська дивізія
У складі	5-й армійський корпус
Гасло	Meine Ehre heißt Treue («Моя честь називається вірність»)
Війни/битви	Друга світова війна Варшавське повстання 1944 року Словацьке національне повстання Гальбський котел
Командування
Визначні командувачі	СС оберфюрер, доктор Оскар Дірлевангер
Медіафайли на Вікісховищі

36-та гренадерська дивізія СС «Дирлеванґер» (нім. 36. Waffen-Grenadier-Division der SS) — з'єднання, гренадерська дивізія в складі військ Ваффен-СС Третього Рейху. Сформована 15 липня 1940 року, як Команда браконьєрів «Оранієнбурґ» (нім. Wilddiebkommando Oranienburg), пізніше перейменовано на «зондеркоманду „Доктора Дирлеванґера“» (нім. Sonderkommando «Dr. Dirlewanger»). Цей каральний підрозділ СС комплектувався з ув'язнених німецьких в'язниць, концтаборів і військових в'язниць СС, а також так званими «Східними добровольцями», в тому числі і з числа колишніх радянських військовополонених. На «рахунку» дивізії масові вбивства, зґвалтування та насилля над мирним населенням Польщі, Радянського Союзу, Чехословаччини тощо.

Історія з'єднання

Ідея створення батальйону, що складався б із браконьєрів, вперше була висловлена у листі Гітлера до канцелярії Міністерства Юстиції 23 березня 1940. Передбачалось, що їх навички та ініціативність стануть у пригоді і в цілому військове з'єднання буде кращим, ніж звичайні єгерські частини. Наприкінці травня 1940 розпочався відбір бійців та навчання нового підрозділу. Із 80 засуджених Оскар Дірлевангер відібрав 55, інші змушені були повернутись до тюрми. Нарешті 14 червня 1940 підрозділ Команда браконьєрів «Оранієнбург» (нім. Wilddiebkommando Oranienburg) було остаточно сформовано та відправлено до Польщі.

Багатьом людям у Нацистській Партії та СС не подобалось, що у війську будуть служити люди, яких засудили за кримінальні злочини. Щоб послабити критику було прийнято рішення, що новий підрозділ не буде входити до СС, але буде підпорядкований СС. Пізніше вимоги до бійців німецької армії та СС були знижені і проблема втратила актуальність.

У вересні 1940 року в батальйоні було вже більше 300 осіб, а Дірлевангер отримав звання оберштурмфюрера СС. Початкову ідею використання браконьєрів було відкинуто, хоча багато людей з першого набору отримали сержантські посади та стали інструкторами. Поступово підрозділ перетворювався на зграю бандитів. На відміну від інших штрафних формувань Німецької армії, сюди приходили люди, що скоїли важкі кримінальні злочини: умисне вбивство, зґвалтування, розбій тощо. Дирлеванґер фактично надавав їм можливість легально продовжувати злочинну діяльність.

Згодом чисельність підрозділу зростала: його розширили до батальйону СС (нім. SS-Sonderbataillon Dirlewanger), потім полку (нім. SS-Sonderregiment Dirlewanger), і нарешті, бригади СС (нім. SS-Sonderbrigade Dirlewanger).

Діяльність та бойовий шлях

Окупація Польщі

1 серпня 1940 підрозділу було наказано займатись охороною об'єктів біля Любліна, де в цей час створювалось єврейське гетто відповідно до так званого плану «Ніско». Численні випадки негідного поводження бійців батальйону викликали стурбованість у командуючого СС та Поліцією (нім. Höherer SS- und Polizeiführer) Крюгера. Після його скарги у лютому 1942 року батальйон перевели до Білорусі.

Білорусь

У Білорусі (німці називали цю територію Райхскомісаріат Остланд) бійці Дирлеванґера займались антипартизанською діяльністю, співпрацюючи з бригадою РОНА Камінського.

Улюбленим методом Дирлеванґера було замкнути всіх мешканців села у коморі, підпалити її та розстрілювати з кулеметів усіх, хто намагався вийти. За деякими оцінками, так було знищено до 30000 цивільних осіб^[1]. У вересні 1942 року в гетто у Барановичах бійці підрозділу розстріляли 8350 євреїв, 389 осіб, засуджених за бандитизм, та 1274 підозроюваних у бандитизмі. У травні та червні 1943 року підрозділ брав участь в антипартизанській операції «Котбус» (нім. Kottbus), в ході якої було знищено близько 10000 осіб, здебільшого цивільних^[2].

17 серпня 1942 року було прийнято рішення про збільшення чисельності підрозділу. В лютому 1942 року було створено другий батальйон, а у серпні — третій. До бійців приєднались сотні злочинців, засуджених за важкими карними статтями. Крім того, не менше 300 осіб були антикомуністами з радянської території. Після розширення штату Дирлеванґеру дозволили носити петлиці з символом батальйону (схрещеними гранатами).

У листопаді 1943 року підрозділ відправили на фронт, включивши до складу Групи армій «Центр». 5 грудня 1943 року Оскара Дирлеванґера нагородили Золотим Хрестом, однак його бригада понесла значні втрати — станом на 30 грудня там залишалось лише 259 осіб. Втім, відновити повну чисельність вдалось за рахунок амністованих злочинців вже у лютому 1944.

Підрозділ продовжував боротись з партизанами до липня 1944. Після успіху операції «Багратіон» Дирлеванґер був змушений відступати від радянських військ до Польщі.

Повернення до Польщі

1 серпня 1944 року почалось Варшавське повстання; бригада Дирлеванґера разом з іншими підрозділами брала участь у його придушенні. Протягом двох місяців у вуличних боях загинуло 2733 бійці підрозділу, він тут же отримував поповнення, тому загальні втрати сягнули 315 % штатної чисельності. Оскар Дирлеванґер отримав звання оберфюрера СС.

Відомо, що під час придушення повстання підрозділ Дирлеванґера знищив більше 40000 цивільних осіб (з них не менше 500 дітей) у районі Воля^[3][4].

У жовтні 1944 підрозділ Дірлевангера отримав статус бригади. В грудні 1944 чисельність ще раз збільшили, таким чином вона досягла 4000 осіб.

Словаччина та Угорщина

Новостворена бригада взяла участь у придушенні словацького повстання.

Приблизно в цей час до підрозділу приєднався бригадефюрер Фріц Шмедес, який до цього був командиром 4-ї поліцейської дивізії СС. Він став неофіційним радником Дірлевангера у військових питаннях.

В грудні 1944 бригада воювала на фронті в Угорщині, знову зазнавши важких втрат.

Німеччина

14 лютого 1945 року бригаду було перетворено на дивізію. Підрозділ отримав свою остаточну назву нім. 36. Waffen-Grenadier-Division der SS.

16 квітня 1944 року почався наступ радянських військ. Наступного дня Оскара Дірлевангера було важко поранено; він передав командування дивізіоном Шмедесу. Згодом почастішали випадки дезертирства, бійці втікали цілими підрозділами. Нарешті у травні 1945 дивізіон було знищено радянськими військами у Гальбському котлі.

Фріц Шмедес та залишки штабу дивізіону змогли втекти до Ельби і здатись в полон американській армії.

Оскара Дірлевангера захопили в полон вояки Вільної Франції. 8 червня він помер, імовірно, вбитий польськими бійцями-партизанами.

Бойовий склад

Штурмова бригада СС "Дірлевангер" (жовтень 1944)

• Штаб бригади
• 1-й гренадерський полк СС
• 2-й гренадерський полк СС
• Артилерійський полк
• Розвідувальна рота (Фузилерів)
• Інженерна рота (піонерів)
• Рота зв'язку
• Медична рота
• Рота забезпечення
• Резервна рота
• Танковий батальйон Штансдорф 1 (вермахту) (з 14 лютого 1945 року) ^[5]

36-та гренадерська дивізія Ваффен СС (Лютий 1945)

• Штаб дивізії
• 72-й ваффен-гренадерський полк СС
• 73-й ваффен-гренадерський полк СС
• Танковий батальйон Штансдорф I
• 36-ий артилерійський полк
• 36-а розвідувальна рота (фузилерів)
• 1244-ий фолькс-гренадерський полк (вермахту)
• 687-а (вермахту) інженерна бригада (піонерів)
• 681-ий батальйон важких винищувачів танків (вермахту) ^[6]

Командування

Командири

• СС оберфюрер, доктор Оскар Дірлевангер (нім. Oskar Dirlewanger) (20 лютого — 17 квітня 1945);
• СС бригадефюрер і генерал-майор військ сс та поліціїФріц Шмедес (нім. Fritz Schmedes) (17 квітня — 8 травня 1945).

Офіцери

• Оберштурмбаннфюрер СС Курт Вайссе — ад'ютант Дірлевангера (1 липня 1943 — 8 травня 1945)
• Оберштурмбаннфюрер СС Еріх Бухман — командир 72-го піхтного полку.
• Штурмбаннфюрер СС Евальд Елерс — командир 73-го піхотного полку. 28 квітня 1945 року повішений своїми підлеглими за жорстоке ставлення до них.

Райони бойових дій

• Словаччина та Німеччина (лютий — травень 1945).

Див. також

• Список дивізій Ваффен-СС
• 13-та гірська дивізія СС «Ханджар» (1-ша хорватська)
• 21-ша гірська дивізія СС «Скандербег» (1-ша албанська)
• 23-тя гірська дивізія СС «Кама» (2-га хорватська)
• 29-та гренадерська дивізія СС «Італія» (1-ша італійська)
• 32-га добровольча гренадерська дивізія СС «30 січня»
• ПВК Вагнера

Література

• Michaelis, Rolf — Das SS-Sonderkommando Dirlewanger: Ein Beispiel deutscher Besatzungspolitik in Weißrussland
• Auerbach, Hellmuth. Die Einheit Dirlewanger. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte.. — Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstalt GmbH, 1962.
• Пишенков А. А. Штрафники СС. Зондеркоманда «Дирлевангер». [Архівовано 24 червня 2013 у Wayback Machine.] — М.: Яуза-Пресс, 2009. — 320 с. — ISBN 978-5-9955-0050-6(рос.)

Посилання

• 36. Waffen-Grenadier-Division der SS. на axishistory.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 20 червня 2013. (англ.)
• 36.Waffen-Grenadier-Division der SS. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 20 червня 2013. (англ.)
• 36. Waffen-Grenadier-Division der SS. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 20 червня 2013. (нім.)
• 36. Waffen-Grenadier-Division der SS "Dirlewanger". на okh.it. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 20 червня 2013. (італ.)
• 36. Waffen-Grenadier-Division der SS
• Dirlewanger: An Organizational History

Примітки

Це незавершена стаття про Збройні сили Німеччини у Другій світовій війні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Збройні сили нацистської Німеччини у Другій світовій війні Головнокомандування Верхній Рейн • Захід • Нідерланди • Південний Захід • Південний Схід • Південь • Резерв • Схід Групи армій A • B • C • D • E • F • G • H • Австрія  • Африка • Верхній Рейн • Вісла • Дон • Курляндія • Особливого призначення • Південь • Південна Україна • Північ • Північна Україна • Центр Армії польові 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20-та гірська • 21 • 24 • 25 • Лапландія  • Норвегія  • Східна Пруссія парашутні 1 танкові 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • Африка • Захід • Німецько-італійська Оперативні та армійські групи XXI •А Бальк • Блюментрітт • Велер • Венк • Вейхс • Голлідт • Гот • Грассер • Гудеріан • Думітреску • Кемпф • фон Клейст • Клеффель • Ланц  • Лігурія • Лох • фон Лютвіца • фон Мантойфель • Нарва • Нарвик • Раус • Руофф • Самланд • Сербія • Фельбер • Фреттер-Піко • Фріснер • Гейнріці • Крістіансен • фон Цангена • Шпрее • Штудент Корпуси Ваффен-СС* танкові 1-й СС • 2-й СС • 3-й СС • 4-й СС • 7-й СС гірські 5-й гірський • 9-й хорватський гірський армійські 6 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 16 • 17 • 18 кінні 15-й козачий кавалерійський Легіони Британський корпус • Данський корпус • Данмарк • Індійський легіон • Латиський легіон • Сербський корпус армійські 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 28 • 29 • 30 • 32 • 33 • 34 • 35 • 38 • 39 • 40 • 41 • 42 • 43 • 44 • 46 • 47 • 48 • 50 • 51 • 52 • 53 • 54 • 55 • 57 • 59 • 62 • 63 • 64 • 65 • 66 • 67 • 68 • 69 • 70 • 71 • 72 • 73 • 74 • 75 • 76 • 78 • 80 • 81 • 82 • 83 • 84 • 85 • 86 • 87 • 88 • 89 • 90 • 91 • 97 • 101 • Африка • Російський моторизовані 3 • 14 • 15 • 16 • 19 • 22 • 24 • 39 • 40 • 41 • 46 • 47 • 48 • 56 • 57 танкові 3 • 4 • 7 • 14 • 24 • 38 • 39 • 40 • 41 • 46 • 47 • 48 • 56 • 57 • 58 • 76 • Гроссдойчланд • Фельдхернхалле гірські 15 • 18 • 19 • 21 • 22 • 36 • 49 • 51 • Норвегія кавалерійські 1 • Калмицький резервні 61 • 62 • 64 • 66 • 67 • 69 авіапольові 1 • 2 • 3 • 4 парашутні 1 • 2 • Герман Герінг ППО 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 Корпусні групи А • B • C • D • E • F • G • H Командування особливого призначення 31 • 32 • 33 • 34 • 35 • 36 • 37 • 45 • 59 • 60 • 65 • 70 • 71 • 81 • Верхній Рейн • Вогези • Нижній Рейн • Саарпфальц Дивізії Ваффен-СС* 1-ша «Лейбштандарте-СС Адольф Гітлер»  • 2-га «Дас Райх» • 3-тя «Тотенкопф» • 4-та поліційна  • 5-та «Вікінг» • 6-та «Норд» • 7-ма «Принц Ойген» • 8-ма «Флоріан Гайєр» • 9-та «Гогенштауфен» • 10-та «Фрундсберг» • 11-та «Нордланд» • 12-та «Гітлерюгенд» • 13-та «Ханджар» (1-ша хорватська) • 14-та «Галичина» (1-ша українська) • 15-та (1-ша латвійська) • 16-та «Рейхсфюрер СС» • 17-та «Гьотц фон Берліхінген» • 18-та «Горст Вессель» • 19-та (2-га латвійська) • 20-та (1-ша естонська) • 21-ша «Скандерберг» (1-ша албанська) • 22-га «Марія Терезія» • 23-тя «Кама» (2-га хорватська) • 23-тя «Недерланд» (1-ша голландська) • 24-та «Карстергер» • 25-та «Гуняді» (1-ша угорська) • 26-та (2-га угорська) • 27-ма «Лангемарк» (1-ша фламандська) • 28-ма «Валлонія» (1-ша валлонська) • 29-та «Італія» (1-ша італійська) • 29-та «РОНА» (1-ша російська) • 30-та (1-ша білоруська) • 30-та (2-га російська) • 31-ша • 32-га «30 січня» • 33-тя (3-тя угорська)  • 33-тя «Шарлемань» (1-ша французька) • 34-та «Ландсторм Недерланд» (2-га голландська) • 35-та поліційна • 36-та «Дірлевангер» • 37-ма «Лютцов» • 38-ма «Нібелунген» парашутні 1 • 2 • 3 • 4  • 5 • 6 • 7-ма парашутна • 7-ма повітряна • 8  • 9 • 10 • 11 • 20 • 21 • 22-га планерна танкові 1 • 2 • 3 • 4  • 5 • 6 • 7 • 8  • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 116 • 155 • 178 • 179 • 232 • 233 • 273 • «Гольштейн» • «Кемпф» • «Клаузевіц» • «Лер» • «Мюнхеберг» • «Норвегія» • «Сілезія» • «Фельдхернхалле 1» • «Фельдхернхалле 2»  • «Ютербог» парашутно-танкові «Генерал Герінг» • 1-ша парашутно-танкова «Герман Герінг» • 2-га панцергренадерська «Герман Герінг» • танкова «Герман Герінг» кавалерійські 1 • 3 • 4 • 1-ша козача артилерійські 18 особливого призначення Бранденбург-800 * Частини Ваффенн-СС формально не були складовою Вермахту, але перебуваючи на фронті, знаходилися у підпорядкуванні (в оперативному відношенні) командування Вермахту

п о р Організація СС (Schutzstaffel) Складові частини Загальні СС Підрозділи «Мертва голова» (SS-Totenkopfverbände) Частини посилення СС→Ваффен-СС Управління Рейхсфюрер-СС Вищий керівник СС і поліції Діячі СС Структура СС Лідери Юліус Шрек Йозеф Берхтольд Ергард Гайден Генріх Гіммлер Карл Ганке Основні відділи Особистий штаб рейхсфюрера СС (Persönlicher Stab Reichsführer-SS) Головне управління СС (SS-Hauptamt) Головне оперативне управління СС (SS Führungshauptamt) Головне управління імперської безпеки (SS-Reichssicherheitshauptamt) Головне адміністративно-господарське управління СС (SS-Wirtschafts-Verwaltungshauptamt) Головне управління СС з питань раси й поселень (SS-Rasse- und Siedlungshauptamt) Головне управління з репатріації етнічних німців (Volksdeutsche Mittelstelle) RKFDV[de] Головне судове управління СС (Hauptamt SS-Gericht) Головне управління кадрів СС (SS Personalhauptamt) Dienststelle Heissmeyer Ідеологічні установи Аненербе Das Schwarze Korps Школа молодших офіцерів СС «Бад Тьольц» (SS-Junkerschule Bad Tölz) Поліція та служби безпеки Поліція порядку (Ordnungspolizei) Кримінальна поліція (Kriminalpolizei) Таємна поліція (Gestapo) Поліція безпеки (Sicherheitspolizei) Служба безпеки СС (СД) (Sicherheitsdienst) Підрозділи для охорони фюрера Загін супроводження фюрера (SS-Begleitkommando des Führers) Begleitkommando-SS Імперська служба безпеки (Reichssicherheitsdienst) Парамілітарні підрозділи Айнзатцгрупи Ypatingasis būrys Поліція безпеки Литви Rollkommando Hamann Команда Арайса (Arajs Kommando) Українська допоміжна поліція Volksdeutscher Selbstschutz «Травники» Ваффен-СС Корпуси танкові 1-й 2-й 3-й 4-й 7-й гірські 5-й гірський 9-й хорватський гірський армійські 6 10 11 12 13 14 16 17 18 кінні 15-й козацький кавалерійський Дивізії «Адольф Гітлер» «Дас Райх» «Тотенкопф» Поліційна «Вікінг» «Норд» «Принц Ойген» «Флоріан Гайєр» «Гогенштауфен» «Фрунсберг» «Нордланд» «Гітлерюгенд» «Ганджар» «Галичина» 1-ша латвійська «Рейхсфюрер СС» «Гьоц фон Берліхінген» «Горст Вессель» 2-га латвійська 1-ша естонська «Скандербег» «Марія Терезія» «Кама» «Недерланд» «Карстйагер» «Гуньяді» 26-та дивізія «Лангемарк» «Валлонія» «Італія» «РОНА» 1-ша білоруська 2-га російська дивізія СС 31-ша добровольча гренадерська «30 січня» 33-тя кавалерійська «Шарлемань» «Ландсторм Недерланд» Поліційна гренадерська «Дірлевангер» «Лютцов» «Нібелунген» Легіони Германські СС ( Nederlandsche SS Algemeene-SS Vlaanderen Germanske SS Norge Данський «Шальбург» «Данмарк») Британський корпус Індійський легіон Латиський легіон Сербський корпус РОНА Фінський батальйон Підприємства, контрольовані СС Ostindustrie Deutsche Wirtschaftsbetriebe Deutsche Ausrüstungswerke DEST Allach Apollinaris[en] Mattoni Sudetenquell Anton Loibl GmbH Нагороди СС Почесна шпага рейхсфюрера СС Перстень «Мертва голова» Звання, уніформа, відзнаки Уніформа та знаки розрізнення СС Звання та знаки розрізнення Ваффен-СС Звання та знаки розрізнення поліції порядку Корпусні кольори Ваффен-СС