Anisophylleaceae
| Anisophylleaceae | |
|---|---|
 | |
Біологічна класифікація  | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Гарбузоцвіті (Cucurbitales) |
| Родина: | Anisophylleaceae Ridl. 1922 |
| Типовий рід | |
| Anisophyllea R.Br. ex Sabine. 1824 | |
| Роди | |
| |
 Вікісховище: Anisophylleaceae | |
Anisophylleaceae — родина з чотирьох родів і близько 70 видів[1] у порядку Cucurbitales, згідно з APG II. Однак він більш ізольований від інших надродинних клад у цьому порядку, хоча демонструє певну схожість у морфології квітки з родом Ceratopetalum (родина Cunoniaceae, порядок Oxalidales). Декілька особливостей деревини цієї родини більш примітивні, ніж у інших родин порядку Cucurbitales.
Це пантропічна родина чагарників і середніх і досить великих дерев, що зустрічаються у вологих тропічних лісах і болотах Америки, Африки та Азії.
Листки з пальчастими жилками мають досить шкірясту текстуру, цілі краї та часто асиметричні біля основи. Вони мають дрібні прилистки або їх просто немає. Вони чергуються; спіральні, або двосторонні, або чотирирядні (як у Anisophyllea). Парні листки можуть бути різними за розміром і формою.
Дрібні квітки правильні, від трійчастих до п’ятичленних. Зазвичай вони зібрані в пазушні китиці чи волоті. Тип квітки значно варіюється, більшість однодомні, за винятком Combretocarpus; який двостатевий, має ідеальні квіти.
Нижня, три- або чотирикуткова зав'язь розвивається в кістянку або самару (як у Combretocarpus) зазвичай з одним насінням, але з трьома або чотирма насінням у Poga.
Систематика
Сучасна молекулярна філогенетика передбачає такі взаємозв'язки[2][3]:
| |||||||||||||||||||||||||
Примітки
- ↑ Christenhusz, M. J. M.; Byng, J. W. (2016). The number of known plants species in the world and its annual increase. Phytotaxa. Magnolia Press. 261 (3): 201—217. doi:10.11646/phytotaxa.261.3.1.
- ↑ Schwarzbach AE, Ricklefs RE (2000). Systematic affinities of Rhizophoraceae and Anisophylleaceae, and intergeneric relationships within Rhizophoraceae, based on chloroplast DNA, nuclear ribosomal DNA, and morphology. Am J Bot. 87 (4): 547—564. doi:10.2307/2656599. JSTOR 2656599.
- ↑ ((Zhang L-B)), Simmons MP, Renner SS (2007). A phylogeny of Anisophylleaceae based on six nuclear and plastid loci: Ancient disjunctions and recent dispersal between South America, Africa, and Asia (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 44 (3): 1057—1067. doi:10.1016/j.ympev.2007.03.002. PMID 17433719.
|
