GBU-39

GBU-39
Зображення
Маса 129 кг
Участь у військовому конфлікті Війна в Іраку, Громадянська війна в Сирії, Війна в Афганістані 2001-2021, Війна у Секторі Газа 2008—09 і військова операція проти ІДІЛ
Країна походження  США
Оператор Повітряні сили США
Виробник Boeing Defense, Space & Security
Тип системи наведення інерціальна навігація, GPS, теплова голівка самонаведення і активне радіолокаційне самонаведення
Конструктор Боїнг
Дата/час прийняття в експлуатацію 2006
Довжина або відстань 180 см
CMNS: GBU-39 у Вікісховищі

GBU-39/B Small Diameter Bomb (SDB)[a] — американська легка високоточна крилата бомба, має максимальну дальність польоту у 110 км[1].

Також існує варіант GLSDB з наземним запуском з установок M142 HIMARS і M270, його дальність складає 150 км.

Історія

Авіабомби малого діаметру почали розробляти у 90-х роках для забезпечення надзвукових літаків високоточними бомбами з можливістю їхнього скидання з внутрішнього бомбовідсіку. Роботи проводилися у рамках програми «MMTD» і включали в себе розвиток технологій, що передбачали:

  • Розумне утримання цілі;
  • Плавкий електронний програмований запобіжник;
  • Високоенергетичні вибухові речовини;
  • Протидію глушінню сигналу;
  • Оптимальне керування;
  • Розумний автопілот;
  • Сучасний GPS/INS;

По цій програмі роботи проходили у напрямку забезпечення «F-22» новітнім озброєнням, і у підсумку, літаки змогли забезпечити стандартним озброєнням до 8-ми авіабомб класу SDB. У 2005 році подібні авіабомби вже перебували на озброєнні ВПС і отримали перше бойове застосування в Іраку у 2006 році. Згідно з планами військово-повітряних сил Сполучених Штатів заплановано придбання 24 тисяч авіабомб класу SDB різного калібру. Вони використовуватимуться на надзвукових літаках, і більше половини авіабомб стануть базовим озброєнням для ураження стаціонарних наземних об'єктів, останні модифікації вже можуть використовувати і по рухомих цілях.

Авіаційна бомба GBU-39 належить до класу бомб «Small Diameter Bomb» — бомба малого діаметра (калібру). Маса GBU-39 SDB — 113 кілограмів.

Призначення — високоточне ураження наземних об'єктів з великих відстаней, для запобігання ураження носія засобами протиповітряної оборони противника. Малий діаметр (19 см) і невеликий формфактор дозволили розміщувати GBU-39 SDB не тільки на підвісках, а й у внутрішньому збройовому відсіку. Це дозволило зменшити загальну помітність літака і збільшити його швидкісні та маневрені характеристики.

Основні характеристики

  • Діаметр — 19 см
  • Довжина — 1,8 м
  • Ширина — 1,61 м (19 см складені крила)
  • Вага — 130 кг
  • Діапазон застосування — понад 100 км
  • Проникнення — 1,5-2 м залізобетонного перекриття
  • Вага бойової частини — Усі варіанти SDB I 93 кг, SDB FLM (GBU-39A/B) 62 кг
  • Вага ВР — 16 кг AFX 757 покращеної нечутливої ​​до вибуху вибухової речовини.

Носії

GBU-39 SDB

GBU-39 інтегрована до літаків F-15E Strike Eagle, Panavia Tornado, JAS-39 Gripen, F-16 Fighting Falcon, F-22 Raptor та AC-130W. Також заплановано або проведено інтеграцію до F-35 Lightning II, A-10 Thunderbolt II, B-1 Lancer, B-2 Spirit, B-52 Stratofortress, AC-130J та MQ-20 Avenger.[джерело?]

У травні 2024 року стало відомо про те, що Повітряні сили України адаптували МіГ-29 для застосування GBU-39.

Варіанти

Цей розділ потребує доповнення.

Golden Horde

У 2019 році стало відомо про проєкт «Golden Horde» («Золота Орда»). ARFL спільно з Scientific Applications Research Associates планували створити універсальну систему управління, здатну зібрати кілька ракет або бомб в «рій мережевих боєприпасів» для спільної роботи. Серед потенційних боєприпасів називалися бомби GBU-39/B SDB, ракети AGM-158 JASSM і AGM-160 MALD[2].

Перша льотна демонстрація програми «Золота Орда» відбулась 14 листопада 2020 року, під час якої винищувач F-16 зі складу 96-го випробувального крила ВПС (авіабаза ВПС Еглін, штат Флорида) скинув дві авіабомби. На початку 2021 року відбулись випробування системи, коли скинуті з винищувача чотири авіабомби GBU-39/B SDB, оснащені системою управління, створеною за проєктом «Золота Орда», в польоті розподілили між собою цілі, скорегували траєкторії польоту та вразили всі цілі одночасно[2].

Бойове застосування

Цей розділ потребує доповнення.

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

В ході російського вторгнення в Україну ПС ЗСУ застосовували GBU-39 на модифікованих МіГ-29. Перші фотографії було поширено в травні 2024 року.[3]

За даними Washington Post, ці бомби показали відсоток влучань 90 %, на противагу GLSDB, які виявились недостатньо стійкими до російської РЕБ.[3]

Див. також

  • GBU-53/B
  • GLSDB (зброя)

Примітки

  1. Абревіатура в системі позначень авіаційного обладнання містить такі індекси:
    • GB (Guided bomb) — керована бомба
    • U (Unit) — пристрій, технічне позначення
    • /B — обладнання для використання літаками, не вбудоване
    Small Diameter Bomb у перекладі — «бомба малого діаметра»
  1. Цікавий гібрид GLSDB: керована авіабомба + снаряд РСЗВ. Мілітарний. 30 серпня 2020. Архів оригіналу за 7 грудня 2022. Процитовано 19 січня 2023.
  2. а б США випробували мережеві боєприпаси «Золота Орда». Ukrainian Military Pages. 28 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  3. а б ЗСУ адаптували свої літаки під американські авіабомби GBU-39. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 26 травня 2024.

Посилання

  • Військова Панорама
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
(грудень 2016)
В іншому мовному розділі є повніша стаття GBU-39 Small Diameter Bomb(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.


Бомба Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  • п
  • о
  • р
Кулемети
Гармати
Контейнери
Авіаційні бомби
Авіабомби радянського виробництва
Керовані бомби
AASM1 • MAM-C/L/T • JDAM-ER1 • QFAB-250 LG1 • GBU-391
Некеровані ракети
С-5С-8 • С-24 • С-25 • Hydra 701 • Zuni1
Ракети «повітря — повітря»
Р-23Р-27Р-60Р-73
Ракети «повітря — поверхня»
Крилаті ракети
Ракети-приманки
Курсивом позначена зброя знята з озброєння (станом на 2023 р.).
Індекс 1 позначає, що зброю надано в рамках МТД для відбиття російської агресії з 2022 року.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
BabelNet
Нормативний контроль
Freebase: /m/08w051

П:  Портал «Військова техніка»