Rosa persica

Rosa persica
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Трояндові (Rosaceae)
Рід:	Троянда (Rosa)
Вид:	R. persica
Біноміальна назва
Rosa persica Michx. ex J.F.Gmel., 1791

Rosa persica (syn. Hulthemia persica) — вид рослин з родини трояндових (Rosaceae).

Опис

Це низький, розкидисто-гіллястий кущ. Молоді гілочки, шипи (принаймні в нижній їх частині), листя з обох сторін або принаймні знизу, злегка оксамитові від більш-менш густих коротких, відстовбурчених волосків. Листки вузько-еліптичні, вузько-обернено-яйцюваті або клиноподібні, на короткому черешку, при основі звужені чи дуже рідко закруглені; зубці зазвичай короткі. Квітки поодинокі, верхівкові, 2.5–3.5 см в діаметрі. Гіпантії кулясті, щетинисті. Чашолистки цільні, довгасто-ланцетні, гострі, увігнуті, з обох сторін м'яко запушені, лишаються при плодах. Пелюстки розчепірені, золотисто-жовті, з темно-пурпуровою плямою при основі, широко-обернено-яйцюваті, злегка виїмчасті на верхівці. Тичинки чорно-фіолетові. Плоди ≈ 10 мм завдовжки, густо вкриті шипиками, фіолетові, по висиханні коричневі. Насіння довгасте, ≈ 5 мм завдовжки, темно-коричневе, блискуче^[1].

Поширення

Зростає у центральній Азії: пн. Афганістан, Іран, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, пд.-зх. Сибір, Синьцзян^[2][3].

Зростає в пустельних глинистих і солонцюватих місцях, рідше на кам'янистих і глинистих схилах^[1].

Примітки

Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.