1937 в авіації

Основна стаття: Авіація.

Хронологічний список подій у авіації за 1937 рік.

• 10 січня — обер-лейтенант Клюмпер на He 59 виявив республіканське судно «Дельфін», що прямувало в порт Малага та атакував його однією торпедою. Вразити судно не вдалося, проте ця атака стала першим випадком бойового використання авіаційної торпеди після закінчення Першої світової війни^[1].
• 2 квітня — засновано Saab AB, як Svenska Aeroplan Aktiebolaget; шведська компанія, що спеціалізується в галузі авіабудування, аерокосмічного устаткування і військової електроніки^[2].
• 26 квітня — бомбардування Герніки, повітряний наліт німецького «Легіону Кондор» на місто Герніка в ході Громадянської війни в Іспанії.
• 27 квітня — у Третьому Рейху за ініціативою Рейхсмаршала Германа Герінга створено Імперське міністерство авіації.
• 21 травня — полярний льотчик М. В. Водоп'янов на літаку АНТ-6 (арктичний варіант бомбардувальника ТБ-3) під час першої радянської високоширотної повітряної експедиції «Північ» вперше в світі здійснив посадку на лід в районі Північного полюса, застосувавши вперше гальмівний парашут.
• 1 вересня — канадська авіакомпанія Trans-Canada Air Lines (із 1 січня 1965 Air Canada) виконала перший пасажирський рейс. З Ванкувера до Сієтла було перевезено двох пасажирів і пошту. Подорож в обидва кінці коштувала 14,20 доларів США.
• 1 вересня — Рейхсмаршалом Германом Герінгом засновано військову нагороду Знак парашутиста Люфтваффе (нім. Fallschirmschutzenabzeichen der Luftwaffe).
• 21 жовтня — авіаконструктор А. М. Туполєв був заарештований і звинувачений у шкідництві та приналежності до контрреволюційної організації. Разом з ним було заарештовано багато провідних спеціалістів ЦАГІ та КБ. Заарештували й директорів більшості радянських авіазаводів.
• 9 листопада — начальник ЦАГІ Харламов Микола Михайлович заарештований «за шкідницьку і підривну роботу в галузі літакобудування».^{[джерело?]}

• засновано ісландську авіакомпанію Icelandair.
• листопад — авіаконструктор В. М. Петляков був заарештований за організацію неіснуючої «Російсько-фашистської партії».

• 9 лютого — Блекберн B-24 Скьюе (англ. Blackburn B-24 Skua) — британський палубний пікіруючий бомбардувальник/винищувач, перебував на озброєнні військово-повітряних сил ВМФ Британії за часів Другої світової війни; прийнятий на озброєння у листопаді 1938.
• 1 червня — Arado Ar 196, німецький одномоторний багатоцільовий поплавцевий гідролітак.
• 3 липня — Dornier Do 24, німецький тримоторний літаючий човен розробки компанії Dornier Flugzeugwerke для морського патрулювання і виконання рятувальних операцій.
• 15 липня — Blohm & Voss BV 138, німецький дальній гідролітак-розвідник часів Другої світової війни, виробництва верфі «Blohm & Voss» GmbH.
• 27 липня — Focke-Wulf Fw 200 «Condor», німецький швидкісний чотиримоторний літак виробництва фірми «Focke-Wulf». Цього дня в Бремені у повітря підняв машину екіпаж, очолюваний творцем «Кондора» Куртом Танком.
• 25 серпня — Михайло Громов підняв у повітря бомбардувальник ближньої дії Су-2 конструкції П. Й. Сухого.
• 2 вересня — Grumman F4F Wildcat, палубний винищувач (винищувач-бомбардувальник) виробництва американської авіакомпанії Grumman, розроблений наприкінці 1930-х. Знаходився на озброєнні військово-морських сил США, Великої Британії та ВПС Канади за часів Другої світової війни.
• 2 грудня — Brewster F2A Buffalo, американський винищувач початку Другої світової війни, розробки та виробництва Brewster Aeronautical Corporation; один з перших американських монопланів з посадочним гаком та іншими пристроями для базування на авіаносцях. Найбільше здобутих на Брюстері перемог у фінських асів: Hans Wind 39 (всього 75) та у Ейно Ілмарі Юутілайнена, що здобув 36 (всього 96).

• квітень — після військових випробувань у Іспанії офіційно прийнято на озброєння Messerschmitt Bf 109 (також Bf 109, Me 109) серії B-1, німецький одномоторний поршневий винищувач-низькоплан. Перебував на озброєнні ВПС Німеччини та інших країн близько 30 років. Був основним винищувачем Люфтваффе протягом всієї Другої світової війни. За кількістю вироблених машин, 30 500 шт^[3][4], є одним з наймасовіших військових літаків в історії, поступаючись лише штурмовику Іл-2.

• початок року — Messerschmitt Bf 110, німецький двомоторний важкий стратегічний винищувач (Zerstörer), винищувач-бомбардувальник і нічний винищувач; виробництва фірми Bayerische Flugzeugwerke (із 1938 Messerschmitt AG).

• перший запуск Pratt & Whitney R-2800 Double Wasp — дворядного поршневого радіального авіаційного двигуна з повітряним охолодженням, виробництва американської компанії Pratt & Whitney. Всього було вироблено 125 334 одиниці різних модифікацій.

• 18 червня — на літаку АНТ-25 розпочався перший безпосадковий переліт через Північний полюс з Москви до Ванкувера Валерія Чкалова, Георгія Байдукова та Олександра Бєлякова.
• 25 червня — на гелікоптері Focke-Wulf Fw 61 виробництва фірми «Фокке-Вульф» Евальдом Рольфсом досягнута висота у 2440 м (8000 футів), машина перебувала у повітрі протягом 1 години 20 хвилин 49 секунд.
• 26 червня — на гелікоптері Focke-Wulf Fw 61 Евальд Рольфс встановлює:
  • рекорд швидкості при польоті по замкнутому маршруту — 122,55 км/год (76,15 миль/год).
  • рекорд дальності польоту по прямій — 16,4 км (10,19 милі).
  • рекорд дальності при польоті по замкненому маршруту — 80,6 км (59,09 милі)^[5].
• 12—14 липня — Михайло Громов, другий пілот Андрій Юмашев, штурман Сергій Данілін, на літаку АНТ-25, здійснили безпосадковий переліт Москва—Північний полюс—Сан-Хасінто (Каліфорнія, США), встановивши два світових авіаційних рекорду дальності польоту.
• жовтень — радянська льотчиця Валентина Гризодубова на УТ-1, УТ-2 та АИР-12, встановила п'ять світових авіаційних рекордів висоти, швидкості та дальності польоту на легкомоторних літаках.

• 6 травня — над авіабазою ВМС у Лейкхерсті, Нью-Джерсі, загорівся і потерпів аварію дирижабль LZ 129 «Гінденбург», у результаті якої загинуло 35 із 97 людей, що були на його борту, а також одна людина на землі.

• 6 березня — Валентина Терешкова, перша у світі жінка-космонавт.

• 6 травня — Ернст Август Леманн (нім. Ernst August Lehmann; * 12 травня 1886), німецький піонер авіації, зокрема дирижаблів, загинув у результаті катастрофи дирижаблю LZ 129 «Гінденбург».
• 2 липня (імовірно) — Амелія Мері Ергарт (англ. Amelia Mary Earhart; * 24 липня 1897), відома американська письменниця і піонер авіації. Зникла безвісти в центральній частині Тихого океану, в районі острова Хауленд, при спробі здійснити навколосвітній політ на двомоторному легкому транспортному і пасажирському літаку Lockheed Model 10 Electra.
• 9 вересня — Федір Васильович Алєлюхін (* 27 січня 1896), український військовий льотчик у званні сотника, повний кавалер Георгіївського хреста.
• 10 грудня — Юрій Гнатович Арватов (* 1896), український та радянський військовий льотчик.

п о р Роки в авіації XIX ст 1875 1876 1877 1878 1879 1880 1881 1882 1883 1884 1885 1886 1887 1888 1889 1890 1891 1892 1893 1894 1895 1896 1897 1898 1899 1900 XX ст 1901 1902 1903 1904 1905 1906 1907 1908 1909 1910 1911 1912 1913 1914 1915 1916 1917 1918 1919 1920 1921 1922 1923 1924 1925 1926 1927 1928 1929 1930 1931 1932 1933 1934 1935 1936 1937 1938 1939 1940 1941 1942 1943 1944 1945 1946 1947 1948 1949 1950 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959 1960 1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 XXI ст 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021